Очікує на перевірку

Йоганн-Георг IV (курфюрст Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн-Георг IV
нім. Johann Georg IV
Йоганн-Георг IV
Йоганн-Георг IV
Курфюрст Саксонії
Початок правління:1691
Кінець правління:1694

Попередник:Йоганн-Георг III
Наступник:Фредерік Август I

Дата народження:18 жовтня 1668(1668-10-18)
Місце народження:Дрезден
Дата смерті:27 квітня 1694(1694-04-27) (25 років)
Місце смерті:Дрезден
ПохованняFreiberg Cathedrald
Дружина:Елеонора Ердмута Саксен-Ейзенахська
Династія:Веттіни
Батько:Йоганн-Георг III
Мати:Анна Софія Данська
Нагороди:
орден Підв'язки Кавалер ордена Слона

Йоганн-Георг IV (нім. Johann Georg IV; 18 жовтня 1668 — 27 квітня 1694) — курфюрст Саксонії у 16911694 роках. Він належав до Альбертинської лінії Веттинського дому і був старшим сином курфюрста Іоанна Георга ІІІ та Анни Софії Данської.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з альбертинської лінії Веттінів. Син Йоганна-Георга III, курфюрста Саксонії, та Анни Софії Данської. Отримав гарну освіту. Замолоду брав участь у державних справах разом із батьком. Після смерті останнього у 1691 році Йоганн-Георг IV здійснив великий тур Німеччиною, Нідерландами, Англією. Францією та Італією.

По поверненню призначив першим міністром Ганса Адама фон Шенінга. разом вони продовжили економічну політику Йоганна-Георга III, водночас намагався придушити аристократію, послабити саксонські стани. Намагався отримати права на герцогство Лауенбург, сперечався щодо цього із Бранденбургом. Утім імператор Леопольд I відхилив домагання Йоганна-Георга IV. Тоді Йоганн-Георг відкликав саксонські війська, що перебували на Рейні, готуючись виступити проти Франції. У відповідь у 1692 році за наказом імператора Шенінга було схоплено у Теплиці й запроторено до в'язниці. Погіршилися стосунки з Австрією поведінкою курфюрста Саксонії в особистому житті. Він ігнорував законну дружину й весь час проводив з коханкою. Леопольд I вирішив використати цю ситуацію, надавши у 1693 році коханці Йоганна-Георга IV титул графині імперії. Надяку курфюрст надав імперії 12 тисяч вояків для війни із Францією. Незабаром й сам рушив до війська. Втім сподівання очолити об'єднану імперську армію виявилися марними. По поверненню захворів на віспу й помер 27 квітня 1694 року.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Елеонора (1662—1696), донька Йоганна-Георга I, герцога Саксен-Айзенах. Дітей у шлюбі не було.
  • Коханка — Магдалина-Сибіла (1675—1694), донька Рудольфа фон Нойшюца, генерал-лейтенанта Саксонської армії.
  • Діти — Вільгеміна Марія Фредеріка (1693—1729).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Helfricht, Jürgen: Die Wettiner — Sachsens Könige, Herzöge, Kurfürsten und Markgrafen, Sachsenbuch Leipzig 4. aktualisierte Auflage 2007 ISBN 3-89664-044-5
Попередник
Йоганн-Георг III
Курфюрст Саксонії
1691-1694
Наступник
Фрідріх-Август І